Ой ковала зазуличка трома голосами,
То си, брате, утімнєє ходєчі лісами.
То си, брате, утімнєє, та найдусші в літі,
Тому добре, тому добре, шо на вільнім сьвіті.
Тому лихо, тому лихо, шо сидит в неволи,
Берут єго до катушів, як жидів до школи.
А в лісі си смашно ни їст, смашно ни всипає,
Єго душка у заскіпі, куда поступає.
Єго душка у заскіпі, а серце ни вгріте,
Усе куда та поступит, все кричут: ловіте!