Ой, вівчирю, золочирю, покинь вівці пасти,
Ни покину, хоть загину, бо навчив си красти.
Ой, вівчирю, золочирю, покинь ти єгниці,
Та будут тебе любити файні молодиці.
Ой украв я два барани, а трету єгницу,
Подивю си назад себе, робют шибеницу.