Ой1) у саді2) садовина солотка та й винна,
Загадала в саду спати молода дівчина.
Загадала в саду спати межи яблінками,
Шоби всю ніч розмовляла та й іс парупками.
Йшла невістка та й із міста та й віддула гупки:
Не дай, мати, в саду спати, бо прийдут парупки.
Бодай же ти, невістице, хиріла, боліла,
Шо ти мої старі ненці всю правду повіла.
Бодай же ти, невістице, сім рік не сконала,
Шо ти мої матіночці всю правду сказала.