Війди, війди, мій миленький, з дзеленого гаю,
Лишила-м сі на загоні та й сі устидаю.
Війшов, війшов мій миленький, взєв сі попід боки:
Піджинай сі, не стидай сі, твій загін широкий.
Війшов, війшов мій миленький, став собі в ліщині:
Котра дівка на переді, то на прилудчині1).