Ци я тобі ни казала, мій милий леґіню,
Хоть бери, хоть ни бери, робити ни вмію.
А я в хаті ни замету, бо си ни хилєю,
Пометинє ни віберу, ручки ни валєю.
А я їсти ни зготовю, бо таки ни хочу,
Мисочки ти ни обмию, бо руки ни мочу.
Полотенце ни основю, бо ни розумію,
Сорочічку ни ушию, бо таки ни вмію.