Попід гору стежка вбита, я нев не ходила,
Ще-м такого молодого хлопця не любила.
Не любила-м, не любила-м, буду зачинати,
Будут мати вороженьки за кого брехати.
Ой не брешіт, вороженьки, я сі вас не бою,
Бо я собі посадила я в городі тою.
А я тою розколочу, та й дам сі напити,
Кого схочу, розволочу, та й буду любити.