Ой за хати, чорні хмари, за хати, за хати,
Перестаньте, вороженьки, на мене брехати.
Перестали вороженьки, а зачали люде,
Що з нашого закоханя нічого не буде.
Бо з нашого закоханя будут ся сьміяти,
Що ми такі молоденькі будем ся кохати.