Ци чули ви, люде добрі, таку новиночку,
Що тікала бульбаночка на Буковиночку?
Як тікала, як тікала, а ввєла тікати,
А маленька дітиночка, а взєла плакати.
Ходім, люде, до церковці, просім Бога ревне,
Чей сі Панбіг ізмилує та нам бульбу верне.
Чей сі вродит бульбаночка хоть на сінокоси!
Бо єсмо сі здогадали, як бувало доси.
Що згибала бульбаночка, ой біла як клубки:
А вже тото, люде добрі, за наші проступки!
А що ж я вам, люде добрі, таке догурила?
Що варена та й печена по тижневи гнила.