Ти плаваєш по вулицям негоди
Серед дощу, будинків і цілунків
В кайданах кам’яних горять долоні
Ти в’язень міста і нема рятунку.

Ти просиш милості у вогкого асфальту,
Заляпаного кров’ю світлофору,
Та голосом розстроєного альту
Трамвай читає вирок наче Тору.

Приспів:
Чуєш, як тріснув череп москіта? (2)

Ти не встиг, під’їзд напроти свиснув
Дверми у Всесвіт, повний наче ясла
На лезі ночі хижий місяць блиснув,
Твоя зоря злякалась і погасла.

Злітай у вирій, ти уже готовий
Щось зрозуміти з мови самоскида,
Що забере тебе й мене зі школи
І враз роздавить як москіта!

Приспів (2)

Чуєш, як тріснув... (8)