Ой по горі, по долині горох покотив ся,
З України до дівчини козак поклонив ся.
Вона єму дарувата коня вороного,
А він її хустку купив з єдвабу самого.
Хустко моя єдвабная, країв ти не знати,
Любко моя любенькая, жаль тя покидати.