Виконавець: Тарас Петриненко
Слова і музика: Тарас Петриненко |
Що ж ти, мила, не стаєш, чом ховаєш очі,
Чи мене на впізнаєш, чи впізнать не хочеш?
Чи без тебе за сім літ щось мене змінило,
Чи забула, як колись ти мене любила.
Приспів:
Видно, доля вже така, довела до краю,
Та чомусь у козака іншої немає.
Гой-я, моя мила, іншої немає.
Гой-я, моя мила, іншої немає.
Не страшні для козака ні гроза ні злива,
А страшна любов така, як і ти, зрадлива.
Вже нема чого губить, вже нема що красти.
Вже нема кого любить, вже не буде щастя.
Приспів (2)
Гой-я, моя мила, іншої немає. (2)