День за днем іде,
І насущних хліб приносить.
Щось в душі не те,
Щось змінилось й серце точить.
Ми забули все,
Ми забули близьке слово.
Ми забули все,
Ми забули рідну мову.
За яку колись діди кров свою пролили,
Щоб онуки їх по-чужому говорили.
Ні, ні...

Приспів:
Не судіть мене,
Й так від болю серце стислось,
Не судіть мене,
Я забув про рідне й близьке,
Не судіть...

Скільки ніг
Босими пройшли по терну,
Скільки рік
Крові й сліз наш край обмили.
Бог нам дав
Українську нашу землю,
Щоб її,
Знову ми похоронили?!
Ні, ні...

Приспів

День за днем іде
І насущний хліб щоднини,
А тепер скажіть,
Чи цей хліб ми заслужили?!
Ні...