Співали ми з товаришим та й співати будим,
Вже ж ми цисі співаночки по віки забудим.
Та стали ми з товаришим гадочки гадати:
Коби то мож цисі пісьні в книжочку списати.
Та чікай жи, товаришу, будим прубувати,
Напишимо ми до Львова, шо будут казати.
Написав жи я до Львова, все таки думаю,
Ці то буди, ці то буди, так як я гадаю.
Написали вни зі Львова, шо то добри буди:
Напиши ти цисі пісьні, будут знати люди.
Та й литіла зазулиця, та й стала кувати,
Зачили ми з товаришим сі пісьні писати.
Написали з товаришим, стали ми гадати:
Коли ж би нам цисі пісьні до Львова подати?
Подали ми та й до Львова, шоби друкували,
Шоби цисі співаночки всі люди співали.