Брате мій, вовче,
Сестро калино,
От і по нас
Западають сніги.

Стукають в хату
З неба і глини
Друзі, пройдисвіти
І вороги.

Хто нас почує,
Хто нас покличе,
Хто поведе
По останній межі?

Доти ми вільні,
Доки в обличчя
Світять зірки,
Як свячені ножі.

Тим, хто покликаний
Двічі вмирати,
Димом дорога
У інші світи.

Ми ще побачимось,
Сестро і брате.
Ми ще не можемо
Просто піти.