До червоного коханння
Я востаннє повернусь,
Жарким полум’ям світання,
Біль тамуючи, нап’юсь.
Червоніють квіти крові,
Сонце сходить з-за гори.
Від любові до любові
Маків озеро горить.

Вогонь розгорне обійми долонь,
Вогонь до серця притулить.
Вогонь не зрадить,
Вогонь запалить.
Вогонь врятує.
Чатує, пустує, лютує.

Я щаслива, як солома,
Яку кострище кохає,
Аж тоді срібляста втома
Вгору попілом злітає.
Пізнє сонце і останнє
Пізні квіти не мої
Я щаслива, як солома,
Я щезаю в полум’ї.