Гуляй, гуляй, дівчинонько, нічого не бій сі,
Бо вже твого каваліра зїли вовки в лісі.
Гуляй, гуляй, дівчинонько, та й загуляєш сі,
А як прийдеш до домоньку, та й задумаєш сі.
Ой як прийдеш до домоньку, ні хліба, ні соли:
Бідна ж же я, нещаслива, бідна ж моя доли.