Ой від стола до порога вікопана фоса,
Бігла, бігла Юстиночка до Василька боса.
Та й прибігла під ворота та ноженьков дуб, дуб:
Вийди, вийди, Василику, бо я вже є тут, тут.
Чекай, чекай, Юстиночко, най лише сі вбую,
Зараз війду на вулицю та й ті поцілую.