Ой у саду кирниченька, дощик у ню крапав,
Ой я чула, мій Васильку, що ти за мнов плакав.
Ой я плакав, ой я плакав з туги великої,
Бо вже нема, та й не буде другої такої.
Ой звіяв сі буйний вітер та й і вибив шибку,
Ішов Василь від Параски, перекривив шьипку.