Мряка! Мряка! Важко дихати!
Темрява волога стискає груди.
Мертва, мертва – важко повірити,
Та долю не зміниш – я вже не з людьми.
Хвилі, хвилі – сирі, свинцеві –
Тіло моє перегортають.
Вода, вода – вода холодна –
Коси мої розплітає.
Течія, течія річки струмкої
Мене з собою забирає.
Річенька-річка об гостре каміння
Шкіру мою розриває.
Місяць у водне дивиться дзеркало,
Та й у вічах моїх відбивається.
Риби, риби кружляють навколо,
Легко пальців моїх торкаються.
Ой, як сумно мені й самотньо.
Вічність – це холодна вода.