Гадав-єм сі оженити сих мясниць допевне,
У Жураках гарні дівки, не підут за мене.
Ой піду я до Старуні, а там голомшиві;
Я з Старуні у Молотьків – самі довгошиї.
З Молотькова піду в Бабче, а в Бабчу перісті,
В Солотвині довголабі, літают по місті.
Підемо ми, товаришу, раз до Манастирчєн,
А там дівки, як копиці, попід плоти стирчєт.
Підемо ми до Лєховец, а там дівки здобні,
Кучарики як фасольки, голови як довбні.
Поверну я до Дзвинєчі, віпю шклєнку пива,
Там ци мала, ци велика, кожда чорнобрива.