І так холодно мені стало раптом навесні
Стало раптом надворі весною
Хмари силою летять, сил немає закричать
Сил немає показать, як вмираю...

Хвилі котяться в мені, розбиваються в імлі
Розлітається вода, все змиває
А кругом одні сніги, бачу тільки як луги
Синьо-білії птахи простір вкриють...

Приспів:
Небо – це місце там, де нас не треба
Буде дощей багато дуже всюди
Люди не знають вже куди діватись
Знаєш, мені погано дуже всюди...

Заховаюсь від усіх, тут мене не знайде гріх
Тут мене знайде весна, а вже пізно
Поміж скелями стою, камнем в прірву полечу
Вільним криком прокричу, що страждаю.

Поверну я, що було крізь відчинене вікно
Крізь розбите брудне скло заховаюсь
Доросту до небокраю, буду жити вічно, знай
Не повернусь я в цей край вже ніколи

Приспів (3)