Ой, Петре, Петре, Іване,
Йа вже твоя Петрівонька минає.

Йа вже твоя Петрівонька минає,
Половини літечка немає.

Половини літечка немає,
Де сонечко сходило, там сяє.

Де сонечко сходило, там сяє,
Ой там Іван кониченька сідлає.

– Сідлай, сідлай кониченька свого – не мого,
Та й поїдем до роду до мого.

Та поїдем до роду й до родини,
Аж до теї Марії-дружини.