Переглянь листи, поклади на стіл і звільняй свій страх
Реєструй життя непотрібних слів, роздроби свій дах
Покарай його, покарай мене, покарай себе
Забезпеч ліміт, але не зважай, він побачить все

Він не вміє дивитися крізь стіни
Він проживає кожен божий день
Він не вміє літати
Бо то не його привілей

Приспів:
Хоче, щоб йому щастило та не купить лотерейного білету
Хоче, щоб його розуміли, але ж навіщо йому це треба?
Він не вміє у очі казати "так", бо все одно те "так" містить "ні"
Бо все одно те "так" як огидна війна і він її носить на собі

Жартів більш не буде, десь окремі люди починають знов
Голоси ловити, нічого не вміти, пити свою кров
Він нестерпно хворий своєю метою і більш нічим
Але все навколо чомусь проти нього, бо не ангел він

Він не вміє дивитися крізь стіни
Він проживає кожен божий день
Він не вміє літати
Бо то не його привілей

Приспів:
Малює картину своїми сльозами, не вміє робити те, що як рани
Лишається сам зі своїми думками, не може сміятись, коли іншим погано
Він нікуди не піде, бо лишиться з нами, кажучи, що життя як пісок
Він може любити чи бути коханим, але ж хто полюбить його?