Йдемо, куди ми йдемо?
Це невідомо, підемо так.
Невже, сонце моє, це так важливо?
То був лиш знак.
Коли наш день настав –
Ти зрозуміла і світ почув.
Світи, сонце моє, було гаряче,
Щоб він відчув.
Моя душа твоєю марить.

Приспів:
Ми летимо-о,
Ранимо іскри рожевих мрій.
Куди летимо? О-о...
Білим снігом моїх надій...

Радій, зі мною радій,
Моє кохання бери, тримай.
Лишай, лиш біль лишай,
Що нас руйнує від зайвих знань.
Моя душа твоєю марить.

Приспів

А може це тільки омана
І спогади, й мрії забрала,
І пройняла мені душу
Непереможним безумством.
А може у сніжних пустелях Fata Morgana панує
Маревом світла блакитним.

Моя душа твоєю марить.

Приспів (3)

Ми летимо (4)