Опадає сон-трава,
Відбуває в небуття
Те, що названо весною...

За водою – там вже ніч,
І втихає тиха річ,
Що лилася з вуст рікою...

Над горою Місяць скрес,
І заграв гучний оркестр,
Той, що скликаний тобою...

І зі мною вже нема,
Що згубила ти сама,
Те, що названо весною...