В темній наскрізь кімнаті
Дратує твоя сигарета,
І не зупиняйся мовчати
Про те, що давно треба з пам’яті стерти.
Яскраво-червоний дим, що ти видихаєш
Узором смутку лягає на плечі.
Знаю, знаю, про що ти мене запитаєш,
Знаєш, знаєш, я все заперечу.

Приспів:
Навіщо ти вбив янгола, потвора?
Холодним лезом по гарячим, німим губам.
Створіння чисте й прозоре
Кричало й плакало, молилося небесам.

Ти зняв останню маску,
Яка прикривала жорстоку реальність,
І сам зліпивши цю розв’язку
Ти зрозумів її повну банальність.
Сльози в чорне фарбують обличчя,
Мертві лежать чужі крила,
Неземна краса в калюжі незвично
Серед власної крові втрачає силу.

Приспів