Нестерпна ніч вкриває доли,
Молочний Шлях в ній пересох –
Ми не прийдемо вже ніколи
До парку Стрийського удвох.
Платани, клени, зелен-ясени,
Я не сказав Вам ще усього:
Не спаде лист багряний восени
Від сміху звабливо-дзвінкого...

Не злине вітер на тополю,
І брунька в нім не забринить –
Нам Бог послав щасливу долю,
Та тільки на коротку мить.
Платани, клени, зелен-ясени,
Я не сказав Вам ще усього:
Не спаде біль із листом восени,
Не стрепене лист серця мого...

Незграбне місяця півколо,
Зірниць рясних переполох –
Ми не прийдемо вже ніколи
До парку Стрийського удвох.
Платани, клени, зелен-ясени,
Колись складеться все до всього,
Та, жаль, не спаде лист ваш восени
Від сміху звабливо-дзвінкого...