Навіяв вітер ночі
На всі ген небеса,
І засіяли очі,
Всміхнулися вуста.
Горять вогнями вежі,
А ватрами – серця,
Переорю всі межі,
Доб’юсь твого вінця!

Приспів:
О, квітко мальвова,
Львів’яночко,
В любистку скупана коса,
Найвродливіша галичаночко, –
Всі квіти, зорі й небеса!

Не згубе, не розвіє,
І сніг не замете –
Усе зросте, що сієш,
Й коханням розцвіте!
Ген, де стемніло небо,
Розквітли очі зір,
Дзвінким струмком до тебе
Я лину з синіх гір.

Приспів