Намалюю я гори,
А над горами – зорі,
Біля річки багаття,
Синіх квітів багато.

Так волошки цвітуть,
Що у горах ростуть,
Так цвітуть небеса
І усмішка твоя, –
Усміхнися мені!

Те, що не намалюю,
Слів твоїх, що почую –
Зізнання у коханні
У порі тихій ранній.

Такі ніжні слова
Мовить тільки трава
І волошки, що тут,
Біля річки, ростуть –
Повтори їх мені!

Свій мольберт я закину,
В гори сині полину,
Запалю там багаття,
Де волошок багато.

Речитатив:
На всі дні, все життя
Хочу бачити я,
Як волошки цвітуть,
Ті, що в горах ростуть,
Як цвітуть небеса
І усмішка твоя, –
Усміхайся мені,
Усміхайся щодня!
Все життя, все життя
Чути хочу щодня
Такі ніжні слова,
Які мовить трава
І волошки, що тут,
Біля річки, ростуть, –
Повторяй їх мені,
Повторяй їх щодня!