Коханих кохають щодня, щохвилини
У мріях, у снах, наяву,
І, навіть, тоді, коли очі орлині,
І, навіть, тоді, коли очі орлині
Віщують скажену біду.

Вдивляючись мовчки в світи неозорі,
Наївно, як діти малі,
Закохані йдуть через терни у зорі,
Закохані йдуть через терни у зорі,
Щоб вічністю стати Землі.

Коханих кохають без тіні вагання,
Як квітнуть і чахнуть сади,
Без права на зраду і зустріч останню,
Без права на зраду і зустріч останню,
Коханих кохають завжди!

Стікаючи кров’ю на ратному полі,
Зрікаючись ласки святих,
Коханих кохають і навіть тоді, знай,
Коханих кохають і навіть тоді, знай,
Коли їх немає в живих.

Коханих кохатимуть, навіть, тоді, знай,
Коли нас не буде в живих!