Зорі, троянди, пісні,
Очі янтарні твої –
Все, що наснилось,
В снах загубилось
В місячні ночі ясні.

Ген за літами літа,
Зріють у полі жита –
В синіх заметах,
В мрійливих злетах
Лине, минає життя.

Осінь – як крапля жаги:
Випадуть завтра сніги –
Жити-то скільки? –
Встигнути б тільки
Всі повернути борги!