Ой, гуляє в полі чистім
Вітер-буревій,
Їде, їде Дорошенко
По землі чужій,

А навколо, ой ти ненько,
Тільки степ та козаченьки,
Тільки сотня з Дорошенком
На землі чужій.

А кругом степи горілі
Та рудий бур’ян.
Та стирчить у небі місяць
Наче ятаган

Та кругом чужая доля
Та за поясом пістоля
А з чужого віє поля
Вітер-ураган.

Зазоріє десь на сході
Скоро неба край
Гей, говорить Дорошенко, –
Хлопці, почекай.

– Ще нас кулі не скосили,
У вороних дістанем сили
То ж махнемо по ясир ми
У Бахчисарай.

Не зупинить нас негода,
Не зляка гроза.
Не здолає силу нашу
Кантемір Мурза.

Задзвенить у битві криця,
Не за злото будем биться,
Побратима із темниці
Визволить козак.

Гей, гуляє в полі чистім
Вітер-буревій,
Мчить із хлопцями Михайло
На останній бій.

Тільки вітер віє з поля,
Тільки шабля та пістоля,
Та чека незнана доля
На землі чужій.