Як посєю ячмень-жито, а хто його буде жать?

А хто його буде жать?
Ой жито жати, жито жати, а ячменю дов’язать?

А ячменю дов’язать?
Ой вийди, дівка, вийди, красна, поможи мнє жито жать.

Поможи мнє жито жать.
– А я би рада виходити, близько річка за горой.

Близько річка за горой,
Ой за горою, за крутою, де мій милий пив-гуляв.

Де мій милий пив-гуляв,
А й ще за праву за рученьку чужу милочку держав.

Чужу милочку держав.
А я з горя і до ревностей побєжала в темний ліс.

Побєжала в темний ліс.
А бліже к лісу підходило до мнє лютоє зверьо.

До мнє лютоє зверьо.
Ой звері, ой мої ви звері, розірвіть тіло моє.

Розірвіть тіло моє.
Ой закопайте мене в яму, там мій буде дом родной.

Там мій буде дом родной.
Хай мій миленький подивиться, що наробила любов.