Усі гори зилиніють,
Де багаті зимню сіють.

Одна гора тільки чорна,
Де бідна вдова жито сіє.

Ой сіяла й волочила,
Ой слізоніками промочила.

Буйний вітер повіває,
Сестра з братом розмовляє.

– Ой, братіку-сокілоньку,
Ой прийми мене на зимоньку.

– Сестра моя, перепілко,
Ой в тебе діточок – хто зна скілько.

Ой ще дядько не обідав,
Діти батька одвідали.

– Устань, тату, устань з ями,
Бо горе жити коло мами.

Устань, тату, устань з гробу,
Бо нам горе жити коло роду.