Доля моя, доля, доля нещасная.
Нащо ж мене, нещасную, на свєт спороди(ли)?

Нащо ж мене, нещасную, на свєт спородили?
Лучше ж мене маленькою в морі ж утопи(ли).

Як піду я понад морем – синє море грає.
Прийми ж, прийми, синє море, ще й волна морська(я).

Прийми ж, прийми, синє море, ще й волна морськая.
Ой як мені надоїла жизнь моя гірка(я).

Ой як мєні надоїла жизнь моя гіркая.
А єї море отвічає: – Ти ще й же молода(я).