Коло млина у криниці зацвіла калина.
Задумала в саду спати молода дівчина.

Білу постіль вона слала поміж вишивками,
Щоб почути розговори поміж парубками.

Співа півень, співа другий, курочка сокоче.
Кличе мати дочку вечеряти, а дочка не хоче.

– Ой вечеряй, стара мати, коли наварила,
Я з козаком не стояла, ще й не говорила.

Спи, спи, стара мати, я й не забарюся.
Третій півень заспіває – я й назад вернуся.