– Прощай, прощай, ти, Оксанка, бо ми вже йдимо,
А ми же твоє гулянячко з собої беримо.

– Берить, берить, подруженьки, не дериться.
Як вийдите за ворота – подійлиться.

Кому щастя, й кому долю, кому ж красоту,
А кому моє, подруженьки, моє гулянячко.