Ой на горі жито поміж осокою.
Чи не буде жалі матері за мною?
Чи не буде жалі матері за мно(ю)?

– Ой жаль, доню, буде, ще й сумне подвір’я.
Бо уже пропало все твоє весілля.
Бо уже пропало все твоє весі(лля).

– Ой грайте, музики, бийте, музиканти,
Бо я уєжаю від рідної мами.
Бо я уєжаю від рідної ма(ми).

Ой на горі жито, треба його жати.
Було б тобі мамо, заміж не давати.
Було б тобі мамо, заміж не дава(ти).