Ми не сами йдем – ми козу ведем.
На дворі коза з козенятами.

Під горою вовк з вовченятами.
А вовчок, вовчок – козу за бочок.

А вовченята – за козенята.
Було б не ходить, було б не бродить.

А в тій станиці всі люди стрільці.
Стрелили козу в правоє ухо.

Тут коза впала, нежива стала.
А ти, міхонос, дуй козі під хвост.

А ти, коза, встань, розвеселися.
Нашому нороду поклонися.