Ой у городі та Ірусалимі
Збиралися жиди-пани.

Жиди-пани раду радили.
Вони Ісуса Христа в головки брали.

На муки брали, на хрест розпинали,
Ручки й ножки гвоздям прибивали.

Терновий віночок на головку клали,
Шепшиною педеперезали.

І в гроб його положили,
І каменем навалили.

Прийшла к йому та Божая мати,
Стала ж плакать ще й ридати.

– Ой синку мій, ой Божий мій,
Чи навєкі, синку, помираєш?

Чи за весь мир муки принімаєш?
Прийняв муки, прийняв рани.

Прийняв муки, прийняв рани
За всіх же православних христіян.