Каралєвскай син бив мучонай,
Да я Суюса Христа атричонай.

Да я Суюса Христа атричонай.
Да й сабіралась вся жидовія.

Да й сабіралась вся жидовія.
Да й хатєлі Христа умертвіте.

Да й хатєлі Христа умертвіте.
Да й улайовілє, умєртвілі.

Да й улайовілє, умєртвілі,
Да й на кресті його распіналі.

Да й на кресті його распіналі.
Да й ручки і ножки гвоздьом прибівалі.

Да й ручки і ножки гвоздьом прибівалі.
Ой залаятой вінєц ісималі.

Ой залатой вінєц ісималі,
А тірновай вінєц надівані.

Ой тірновай вінєц надівалі,
Ой как пой отєм Христом Божа мать стояла.

Ой как пой отєм Христом Божа мать стояла,
Божья мать стояла, чашу держала.

Божья мать стояла, чашу держала,
Чашу держала, крови сабірала.

Чашу діржала, крови сабірала,
Крови сабірала, плакала-ридала.

Крови сабірала, плакала-ридала.
– Ой ти, син, ти мой син, ти возлюблєной.

Ой ти, син, ти мой син, ти возлюблєной,
За кого же ти, мой син, муки принімаєш?

За кого же ти, мой син, муки принімаєш?
– Принімаю я за всєх христіянов.