Ой ти, мати, гук,
Де козаки йдуть.
Ой веселая
Та й доріженька,
Де козаки йдуть.

А вони ідуть,
Як орли, ей, гудуть,
Ой поперед себе
Та й вражі же турки
Облавою йдуть.

– Отаман ти наш,
Пожалєй ти нас.
Ой чи не бачиш,
Та й отамане,
Ой шо й обіжають нас?