Пил за вікном, що давно роздуває
Дивний вітер.
Груди каміння, що летять у небо –
Багряні квіти...
Бруд у калюжах, що висихають –
Темне море.
Вода, що капає з чорної хмари –
Дикі зорі.

Забирайся геть!
Масти собі спину сам!
Забирайся геть!
Забирай свої мешти!
Забирайся геть!
Твої речі надворі!
Забирайся геть!

Час, що біжить, немов навіжений,
Надто довго.
Небо, що падає нижче за сонце, –
Висохне скоро.
Давить на голову тиск, що зліплений
З моєї крові.
Тиждень, що я прожила без твоєї любові..
Чуєш, годі!

Забирайся геть!
Масти собі спину сам!
Забирайся геть!
Забирай свої мешти!
Забирайся геть!
Твої речі надворі!
Забирайся геть!
Хавай сирі макарони!