В намисті стомлених ночей
Згадаю блиск сумних твоїх очей,
В пустих обіймах самоти,
Де сліз моїх не бачиш ти,
Не залишай мене!

Мою любов украла ти
І загубила наших мрій сліди,
Далеко десь на чужині
З тобою всі мої думки,
Не покидай мене!
Ти кохай мене!

Невже нещасною була
Зі мною осінь і зима твоя?..
А літо, сповнене пісень,
Про тебе мріє кожний день,
Не залишай його!
Ти кохай мене! (2)

Ти повернись – благає він,
Тебе чекає тільки він один
І місто ваше теж сумне,
Таке, як Ви, самотнє і пусте...
Не залишай його!

Ти кохай мене!
Мене кохай!
Не забувай...

Ти кохай мене!..