Виконавець: Повстанські
Слова і музика: народні |
Там, за зрубом, в темнім лісі,
Сонце погасає,
А на зрубі, при узліссі,
Повстанець вмирає.
Він вмирає, світ прощає
Щирими словами.
Мовкне пташка, день стихає,
Ліс схиливсь верхами.
"Гей прощай же, ясний світе,
І ви, добрі люди,
Моє слово заповітом
Нехай для вас буде".
"Ти ясній, прекрасне небо,
Та понад братами,
Ворогів дари від себе
Громами, хмарами".
"Та будь ти, земленько, плодом
Друзям щонайкращим,
Ворогам мого народу –
Терном і будяччям".
"Тих, що кров дають за волю,
Кличте, тату, в хату,
Тих, що граблять і неволять,
Геть гоніть проклятих".
"Хлібом-сіллю зустрічайте,
Мамо, моїх друзів,
Босярам десь пошукайте
Доброї отрути".
"Обізвися, усміхнися,
Сестро, до повстанців,
Занімій і відвернися
Перед голодранцем".
"Ти ж готуйся, милий брате,
В бій за Україну,
Щоб звільнити від "зіркатих"
Милу Батьківщину".
"Ви ж за нашу смерть невгасну,
Милі браття-друзі,
Приготуйте пімсту страшну
Лютому катюзі!"
"Заповіт цей нехай ходить
По всій Україні,
Нехай пімсту пісня родить
В старцеві й дитині".