Нащо, дівчино, айстри сієш,
Як ти їх рвати не будеш?
Нащо, дівчино, хлопця любиш,
Як ти з ним жити не будеш?

Не йди, дівчино, понад річку,
Бо ти у неї упадеш.
Не йди, дівчино, за повстанця,
Бо за повстанцем пропадеш.

"А я повстанця не боюся
І за повстанця піду я.
Тільки боюся револьвера,
Щоб не страждала грудь моя".

Чого, повстанче, сумний ходиш?
Чому ні сміху, ні жарту?
Чи тобі служба надоїла?
Чи кінь вороний захворів?

"Мені ні служба надоїла,
Ні кінь вороний захворів,
Тільки дівчина віддалася,
Котру я вірно так любив".