Ліс – наш батько, темна нічка – мати,
Кріс та шабля – це наша сім’я,
Кидай, козаче, молоду дівчину,
Бо Україна – це мати твоя.

Вже обридли тюрми і тортури,
Вже обридло вражеє ярмо.
Гей ви же, хлопці, ви добре стріляйте,
Ми Україні впасти не дамо.

Візьмем, друзі, кріси і гармати,
Ворог суне лавами у бій,
Та хай же знають ворожії кати,
Як українці за волю стоять.