Прийшла сотня Грузинова
До нас в Закарпаття.
Надибала москолоту
Та й стала її прати.

"Ой та ми вас, москали,
Сюди не просили,
Та й аби ви родиченьків
В Сибір вивозили.

Не вчили вас, москалики,
Ні в церкві, ні в школі,
Що не можна добрим людям
Свинити в оборі.

Бив вас в Москві Сагайдачний,
Стрільці – на Маківці.
Ще Виговський показав,
Що можуть вкраїнці.

Ми вас били, голодранці,
У лісі й на полі,
Україна вже не буде
В московській неволі.

Коли якийсь знов полізе
Чи в степ, чи в Карпати,
Має знати, що десь в дебрях
Буде погибати".

Здайте кріси й автомати –
Нема що казати,
Не будете московщину
Знову обзирати.

Звелів Грузин москалюті
Кирзаки скидати
Та й босими до району
Пішки смірувати.

Б’ються хлопці за Вкраїну
Та й не один рочок,
Виглядають їх дівчата,
Кожна – у свій домочок.