Виконавець: Стрілецькі
Слова: Осип Шпитко | Музика: народна |
Гей, та вставаймо, люди вкраїнські,
З сну вікового будімся.
Ліпше зітхнесь нам, гірше не буде,
На людий других дивімся.
Встаньте старії, встаньте і діти,
Встань, хто вкраїнську кров має!
Годі в дрімоті й нині сидіти,
Як нас весь світ висміває!..
Гей, вже полудне, сонце аж просить,
В полум’ях хата рідная...
Працю мужицьку вітер розносить,
Іскрами сипле й метає!..
Гей, та не даймо хаті горіти,
Рідну вратуймо хоч стріху,
Щоб нам зі встиду не паленіти
Всім ворогам на потіху...
Гей, та ратуймо власную долю,
Маймо хоч дрібку сумління,
Що б не конали в студени й болю
Ріднії нам покоління.
Можна огонь ще, братя, вгасити,
Лиш всі гуртуймось у "Січи",
Хліба не будем тоді просити
Й сміло всім глянем у вічи...
Шкода значная, хоч не така ще,
Щоб нам єї не відбити.
Будучність наша, заживем краще,
Тра лиш хотіти й робити...
Гей, розбудімся, в ряди ставаймо,
Хай з нас не бракне нікого,
"Січи" усюди та закладаймо,
Боронім права свойого.