А ви, хлопці, не журіться,
3 дівчатами полюбіться.

Полюбіться, покохайте,
Разом пісню заспівайте.

Заспівайте про руїну,
Про Карпатську Україну.

Де погибли наші браття
В обороні Закарпаття.

Де Січ славна воювала,
За свій нарід життя дала.

За свій нарід, за свободу,
За визволення народу.

Ніхто трупів не ховає,
Похоронів не справляє.

Тільки орон серед ночі
Видзьобує карі очі.

Карі очі, чорні брови
Не діждалися любови.

Понад Хустом орон кряче,
На чужині мати плаче.

Мати плаче на чужині,
А дівчина в домовині.

Сестра плаче у неволі,
Стоять стрільці в чистім полі.

В чистім полі при долині
Сторожать границь Вкраїні.

Кров на Тисі червоніє –
Чорнобривці серце мліє.

Побачила та й умліла:
Несе Тиса мертве тіло.

Несе Тиса сестрі брата,
Мамі – сина, дітям – тата.

"Тато, тато!" – лебеділи
Та й в річеньку полетіли.

"Сину, сину!" – щебетіла
Та й нежива в воду впала.

Тільки сестра ся зостала,
Що нам пісню передала.

А ми її заспіваймо,
Смерть героям звеличаймо.